Я бачу на обірванійсвітлині
Великіочі, сповненіжахіть,
Щознають смерть, що без провинивинні,
І все це – очікрихітки-дитини,
Що тихо за пустим столом сидить.
Ніхто не знає,нащоубивати?
Навіщозмушувати нас ось так страждати?
Навіщослухатицейбожевільний плач?”
Забутисьможутьвсітрагічністрофи
Про чорніночій про голоднідні,
Але не вщухнебіль в душінітрохи,
Й голодна смерть з кривавоїГолгофи,
Залишить в серцінаціїсліди.
Тамара Мандич
День па?м’яті жертв голодомо?рів — щорічнийнаціональнийпам’ятний день в Україні, щоприпадає на четвертусуботу листопада.
Традиційно в цей день громадянивідвідуютьпоминальнебогослужіння і покладаютьсимволічнігорщики з зерном та свічками до пам’ятників жертвам голодоморіввУкраїні.
О 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам’ятників жертвам. В акціїтакожможнавзяти участь, запаливши свічку в своємувікні.
«… повернення до потреби пам’яті, до потреби знання свого минулого, але насамперед – до милосердя, до християнського виміру відчуття людини. Це має бути щоденною пам’яттю – так, як кожна людина має потребу час від часу іти на могилу своїх рідних, згадати їх»Оксана Пахльовська
Голодомор 1932-1933 років – безпрецедентнийзлочинсталінськоїтоталітарноїсистемипротиукраїнського народу, якийспричинивнаціональну катастрофу.
Конфіскаціюпродовольствакомуністичний режим застосував як зброюмасовогознищеннянаселення.За оцінкамидослідників, втративід голоду становили від 7 до 10 млн. осіб, понадтретина них – діти.
Голодомор в Україніспричинивглибокінаслідки. І саме тому ми повинніповноюміроюврахувативсіцінаслідки і добитисяістини та правди, а такожвиявитийого причини. «Машина радянськогокерівництва» спалила не лишежиттямільйонівукраїнських людей, але знищила і ненароджених ними.
Українські люди, які не знали слова геноцид, стали його жертвами, “власною страшною долею шлють нам пересторогукрізьплинвіків”.
Люди не спроможніщосьзмінити в минулому, але в змозідатийомуоб’єктивнуоцінку, а такожвинести з того уроки і запобігтиповерненнюгірких і драматичнихсторінокісторії. Всебічні, правдивізнаннядопоможутьуникнутиподібних катастроф у майбутньому. Головне – не допуститицього у теперішньомусуспільстві. Це стане найбільшимвшануваннямпам’яті жертв страшноїтрагедії.
Технікумівська родина долучилася до загальнонаціональнихакцій – «Запали свічку» та «Голодомор-геноцид: пам’ятаємо». Устінахнашогонавчального закладу студентивідтвориликуточкипам’яті – створили поминальнікомпозиціїзісвічок, калини та колосків. Екскурсом в історію для студентів стали виховнігодини, на якихрозповідями, поетичним словом і спогадами, відеороликами, відтворилисумні кадри з життяукраїнського села та йогозанепадізнаростаннямтемпів геноциду українців, цим згадали про трагічнеминулесвого народу.
Вшановуючи тих, хтозагинув у страшнічаси Голодомору, студенти відділення «Ветеринарної медицини» (В-11, В-41, В-42 групи) зі своїми кураторами (Ласковичем І.І., Томаш О.В., Бабюк Б.І.)підготувалита провели діалог, підготували інформацію, перелікфільмів, присвяченихтемі Голодомору – про життя та долю селянства, щозазналонищівнихнаслідків, про спогади людей, які пережили хвилюголодоморіввУкраїні.
Голодомор 1932-1933 років – одна з найтрагічніших сторінок української історії, яка поглинула мільйони безневинних, – не підлягає забуттю…Серцянаповнилисясмутком та біллю за невинно загубленими людьми, нашимиспіввітчизниками. Викладачі та студентившанували пам’ять померлих хвилиною мовчання, усвідомивши, наскільки дорогим даром є життя і як треба цінувати кожну хвилину, яку воно дарує. Сподіваємося, що ці дні викличуть у сучасної молоді багато роздумів: про життя, про країну, про минуле, сьогодення і майбутнє.
