Факти із життя Т. Г. Шевченка, які мають знати  українці

     9 березня Великому Кобзарю, Пророку і Батьку українського народу Тарасу Григоровичу Шевченку – 209 років.

     Вклад Т. Г. Шевченка в культурну спадщину українського народу неоціненний. Це скарб, який наша нація має оберігати як зіницю ока, адже в ньому закарбована вся душа українського народу.  

     Він був не лише поетом. Шевченко – це ще й прозаїк, драматург, художник. Лише на письменництві творчість видатного українця не закінчувалася. Він захопився ліпленням та гравіруванням наприкінці свого життя. Сучасники згадують також, що поет був доволі непоганим вокалістом, а на балах митець показав неабияку майстерність танцю.

     Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше  ніж 164 см, але, незважаючи на  це ,він  був  досить привабливим   для протилежної статі.

     Про   його любов  до українських страв написано багато – і борщ Шевченко нахвалював, і вареники з сиром і старе добре українське сало. А от з напоїв митець обирав переважно чай та…недешевий тоді, навіть елітний, ром.

      Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, будучи успішним портретистом.

     Безперечно, в юні роки Шевченко не міг собі дозволити жодної моди в підборі одягу. Але під час життя у Петербурзі, заробляючи добрі гроші, Шевченко перетворився у справжнього франта.

     Лише 12 років зі свого короткого життя Тарас Григорович був відносно вільною людиною. 24 роки  він був  кріпаком.

     У 1975 році один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.

     1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко.

     Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.

     За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику.

     500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали.

     Основну освіту Кобзар отримував всього лише 2 роки в церковно-приходській школі. Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов, але основні знання мов Тарас  отримав від  лакеїв.

     2500 рублів – еквівалент 45 кілограмів срібла – саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні.

     15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати.

     Тарас Шевченко багато разів за своє життя закохувався. Серед симпатичних йому жінок були односельчанка Оксана Коваленко, польська швачка Дзюня Гусиковська, натурниця Амалія Колберг, княжна Варвара Рєпніна-Волконська. Останнім коханням його стала 20-річна служниця Ликера Полусмак.