Викладачем хірургії Дмитрюком В.Г. та студентами коледжу була проведена хірургічна операція – остиосинтез кісток передпліччя у собаки.
Остеосинтез – операція з’єднання відламків кісток за допомогою спеціальних фіксаційних засобів, що застосовується для лікування переломів і при різного роду ортопедичних хірургічних втручаннях.
Найбільш широке поширення отримав остеосинтез як метод лікування переломів кісток та хибних суглобів. При остеосинтезі усувається зміщення відламків кістки і забезпечується їх міцна фіксація в правильному положенні, створюються найбільш сприятливі умови для формування кісткової мозолі, поліпшує анатомічні та функціональні результати лікування, скорочує його терміни і тривалість непрацездатності.
Для остеосинтезу використовуються металеві (цвяхи, пластинки, гвинти – див. Ортопедичний інструментарій) і пластмасові фіксатори, шовк, кетгут та інші матеріали.
Металеві конструкції для остеосинтезу виготовляються із сталі особливої марки; вони можуть протягом тривалого часу знаходитися в тканинах, не впливаючи негативно на них і не піддається корозії.
Вибір способу остеосинтезу залежить від локалізації та характеру перелому. При діафізарних переломах довгих трубчастих кісток (стегна, кісток передпліччя, ключиці та ін) найбільше поширення отримала внутрішньо-кісткова фіксація металевим стрижнем.
Можливими ускладненнями остеосинтезу можуть бути нагноєння рани, остеомієліт, жирова емболія, незрощення відламків та ін.
Догляд за хворим після операції остеосинтезу мало відрізняється від звичайного догляду за оперованими. Особливу увагу слід звертати на стан пов’язки на рані, правильне положення оперованої кінцівки.
Остеосинтез (від грец. osteon – кістка і synthesis – з’єднання) – оперативне з’єднання зіставлених кісткових відламків та міцна фіксація їх за допомогою різних матеріалів.
