Педагогічний колектив та студенти Відокремленого структурного підрозділу “Кіцманський фаховий коледж Закладу вищої освіти “Подільський державний університет” взяли активну участь в інформаційній кампанії спрямованої на підвищення рівня обізнаності учнівської та студентської молоді з питань необхідності збереження водно-болотних угідь.
Зокрема, в рамках декади циклової комісії агромеханічних та землевпорядних дисциплін 23.02.2022 року було проведено брифінг на тему: «Водно-болотні угіддя – на користь людям і природі!». Виступили з повідомленнями студенти другого (Біблюк Богдан, Лясковська Валентина, Мироник Костянтин) та четвертого (Магус Ірина) року навчання, а також викладачі: Ганна Олександрівна та Тетяна Іванівна Антощук.
Проаналізовано сучасний стан болотно-водяних угідь, наведена статистика зникнення цих угідь, висвітлені наслідки для популяції прісноводних видів тварин і рослин, а також як роль людини в цьому процесі та безпосередні наслідки для людства, які залежать від використання природних ресурсів. Наприклад, неможливо втрутитися у сформовану екосистему, як це впродовж століть робила людина, та не мати негативних наслідків: втручання в екосистему боліт. Діяльність людини впродовж останніх десятиліть була направлена на штучне пониження рівня ґрунтових вод на заболочених ділянках. Як наслідок, напіврозкладені рослинні рештки, що перебували у товщі води, починали взаємодіяти з атмосферним повітрям. У результаті цього, торф мінералізується (окислюється) і з нього виділяються парникові гази – оксид вуглецю та, ще більш небезпечний з кліматоохоронної точки зору, метан. Слід також відмітити, що сухі торфовища схильні до самозаймання, а в українських реаліях вони стають «жертвою» умисних підпалів, в результаті чого додатково вивільняється вуглець, що накопичувався впродовж тисячоліть. Якість повітря при цьому також погіршуються, що може завдати шкоди здоров’ю людей. Тому обґрунтованих альтернатив збереженню боліт, що перебувають в умовно природному стані, просто немає. Пролунала думка про те, що це нарешті слід визнати та зафіксувати юридично.
У виступах доповідачів був проаналізований закордонний досвід у сфері охорони боліт, зокрема, був представлений досвід Європейського Союзу, Великобританії, Індонезії та Білорусі. Відмічено Глобальну ініціативу по торф`яним болотам, очолювану Програмою ООН з навколишнього середовища і групою з понад 20 партнерів, які працюють разом у відповідних галузях знань для покращення збереження, відновлення та сталого управління торфовищами. Висвітлено як Ініціатива сприяє досягненню кількох цілей сталого розвитку, в тому числі за рахунок скорочення викидів парникових газів, підтримки екосистемних послуг та забезпечення життєдіяльності завдяки покращенню адаптаційного потенціалу.
На заході були присутні педагогічні працівники та студентська молодь. Після завершення основного блоку виступів, відбулася жвава дискусія між викладачами, які відмітили актуальність та значущість розглянутих питань. Цьогорічна тема привернула увагу до питань пов’язаних з використанням прісної води, а також ролі водно-болотних угідь у накопичені, очищенні та постачанні прісної води для потреб людства і природних процесів.
Підсумовуючи проведений захід, зроблено висновок, що переосмислюючи екосистемну цінність водно-болотних угідь, для запобігання екологічної кризи, для збереження біорізноманіття для майбутніх поколінь та сталого екологічного розвитку нашої держави потрібно законодавчо ухвалити охорону торфових боліт, як цінних природних екосистем, від яких залежить глобальна стабільність біосфери, ретельно враховуючи позитивний та негативний міжнародний досвід у цій сфері.