Візьми з собою мою пісню – я в неї щастя наспівав

     Французи, італійці, росіяни і всі інші народи співають своїми мовами, і їх ніхто не називає націоналістами. А ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері співають нам українські колискові. Тому нас перевиховують у концтаборах. Українець перестає бути націоналістом аж тоді, коли зневажає свою мову, пісню свої національні традиції, любить усе, крім свого рідного.

В. Івасюк

     4 березня – день народження Володимира Івасюка.

      Український композитор і поет, легенда української естрадної музики.  Володимира Івасюка  називали  “музичною душею України”.

      Ім’я   Володимира Івасюка відоме усьому  світу, а  його нев’януча” Червона рута” стала символом   української естради.

      Автор 107 пісень   і 53 інструментальних творів.

       Про нього  можна було б сказати “людина поцілована Богом”, адже окрім музичного дару,  Володимир був талановитим літератором і художником. Професійний медик, скрипаль, грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. 

       За  словами  друзів і колег, секрет його успіху    був  у тому, що він не йшов до людей з підробленими почуттями, а з  щирістю свого серця і був переконаний, що  наш світ створений для того, аби в ньому  лунала музика добра, миру, злагоди між людьми.

      Прихильниками творчості  Володі були  люди різних поколінь: і молодь  і люди старшого віку.

      Співачка  Софія  Ротару  згадувала: “З  ним було легко, з ним було радісно працювати. Він був добрим, щедрим. Рідко буває в житті, щоб так  поєднувалися краса зовнішня і душевна”.

       В  1979 році році Володимир Івасюк   був підло  вбитий російско-радянськими спецслужбами (КГБ) у Львові, за те, що писав і виконував пісні українською  мовою,  за те ,що любив свій  рідний край і у своїх  творах  оспівував його красу. Твори  Івасюка ставали дедалі популярнішими в Україні, і далеко за її межами,  що не подобалося  радянській владі.

       Чи не повторюється  історія   сьогодні? Російська орда зухвало напала на нашу землю і   нищить наші  міста і села. Росіяни  вбивають  наших дітей і  жінок.  За  що? За те, що  український народ  любить і береже рідну мову, звичаї  і традиції своїх предків,  співає пісні   українською  і вона для  всіх нас є рідною і неповторною.

       Володимир Івасюк, як і всі українці,   завжди пам’ятав, що не можна  уявити  існування  народу без рідної мови,  тому що  мова – то історія  народу,  його душа,  його совість..