Всесвітній день вишива?нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив’язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.
Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кількадесятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Основна мета заходу — це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов’язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.
У нашому навчальному закладі теж долучилися до свята – і викладачі, і студенти, і трудовий колектив. Цього дня можна було побачити велике різноманіття вишитих сорочок та суконь.
Викладачі-загальноосвітники (Томаш О.В., Гуцуляк О.О., Пасічник О.О.) запропонували студентам взяти участь у письмовому флешмобі «Вишиванка – це самобутність чи данина моді?», щоб дізнатися, яке значення у житті молодих людей має вишита сорочка, одягати її – це мейнстрім чи підтримування традицій свого народу. Переважна більшість студентів свідомо і щиро одягнули свої вишиванки, з гордістю розповідаючи історію своєї сорочки чи сукні.
Студенти І курсу підготували творчий проект «Кольори народної вишивки та їх значення».
Протягом дня студенти усіх курсів та відділень мали змогу познайомитися з моделями сучасних та давніх вишиванок, побувати віртуально на різноманітних виставках та в музеях народного промислу. Дівчаток найбільше зацікавили моделі весільних та молодіжних суконь у народному стилі.
І хоч кажуть, що патріотизм не на грудях, а в душі, одягаючи вишиванку не можна залишитися байдужим, а хочеться гордо заявляти усім навколо – ми українці і цим пишаємося!
