Щороку у третій четвер травня українці традиційно одягаються у вишиванки. Цьогоріч День вишиванки припав на 18 травня.
Викладачі коледжу Валентина Петракович, Мар’яна Карасьова, Олена Гуцуляк, Оксана Корсей, Оксана Томаш провели зі студентами І та ІІ курсів мистецьку акцію «Візерунки вишиванки».
Насамперед студенти переглянули відеороботу про становлення Дня вишиванки, коли ще у 2006 році п’ятеро студентів історичного факультету Чернівецького університету одягнули вишивані сорочки.
“Тоді були модними футболки з ДіКапріо і Титаніком, а не вишиванки. В них ходили лише студенти, які добре навчалися”, – з усмішкою пригадує одна із засновниць свята Леся Воронюк.
Тоді у Чернівцях ініціативу підтримали десятки студентів. У той час одягатися у вишиванку було “не модно”, тож змінити це було ще тим досягненням.
“Я дуже добре пам’ятаю перший День вишиванки, коли я заходжу на історичний факультет у вишитій сорочці та шукаю ще людей, які теж долучились до акції. Іду першим поверхом – і не бачу нікого. Підіймаюся сходами – бачу, там одна людина в сорочці, ще одна, ще одна. Зараз я вже розумію, що це було таке сміливе і відчайдушне рішення, бо тоді це був якийсь навіть “антитренд”, – ділиться Леся Воронюк.
Зараз значення вишиванки кардинально змінилося. Як і колись, понад 100 років тому, вона стала для українців сакральним оберегом.
“Вишиванка вишивається, щоб захистити. Колись це був свого роду оберіг, особливо для дітей. Зараз це оберіг для усіх українців”, – наголошує Галина Яцентюк.
“Сьогодні, коли дню вишиванки 17 років, а за вікном – війна, вишита сорочка є для мене духовною бронею. Я думаю, що це найбільш виразне і чітке її визначення”, – додає співзасновниця свята.
Такого значення вишиванка набула уже після 2000-х років. Із “не модної” вона стала одним із головних оберегів культури незалежної України. Леся Воронюк сором’язливо погоджується, що започаткування Дня вишиванки могло також цьому посприяти.
“Свято виникло з одного боку, напевно, випадково, а з іншого – мабуть і закономірно.
Випадково – коли одного дня я побачила на перерві в університеті друга Ігоря Житарюка у вишитій сорочці. Він іноді одягав її і хтось із друзів запропонував обрати один день, щоб разом збиратися і бути у вишитих сорочках. Тоді цю акцію підтримали всього-на-всього кілька десятків студентів, але так свято і зародилося.
З іншого боку, можливо, ця ідея виношувалася закономірно. Бо я народилася в абсолютно мистецькій родині. Це родина, яка ніколи не піддавалася режиму радянської окупації та ідеології. Це сім’я, де завжди зберігалася українська ідентичність”, – розповідає Воронюк.
Далі поговорили про вихід свята за кордони України.
Співзасновники Дня вишиванки надіслали сотні листів до державних органів з проханням підтримати студентів у започаткуванні свята. І вони зробили свою справу. День вишиванки тепер відзначають в понад 100 країнах світу і не лише українці. Вишиті українські сорочки передають президентам інших країн, посадовцям та зіркам. Останні з гордістю їх одягають на знак солідарності з Україною.
Візерунки та орнаменти на вишиванці
Кожен український регіон має свої орнаменти та техніку вишивання.
Щоб якнайдетальніше дізнатися про вишиванку Кіцманщини, усі присутні із задоволенням переглянули фільм від Дарії Стасюк, заслуженої майстрині народної творчості, відомої вишивальниці та берегині буковинської сорочки.
Пані Дарія наголосила, що зараз стає усе більше машинної вишивки з різноманітними візерунками, які не схожі на символи української давньої вишивки. Проте найважливіше – це тяжіння людини одягнути вишиту сорочку, а не те, що на ній зображено.