Біорізноманіття — це одна з найбільш важливих характеристик екосистем, що визначає їхню стійкість та здатність адаптуватися до змін довкілля.
В умовах активної антропогенної діяльності, зокрема через інтенсивне землекористування, біорізноманіття стикається з багатьма загрозами, такими як знищення природних середовищ існування, деградація ґрунтів, забруднення вод та атмосфери. Процес консолідації земель може стати як каталізатором цих негативних явищ, так і можливістю для збереження й відновлення екологічної рівноваги.
Консолідація земель — це комплекс заходів, спрямованих на укрупнення ділянок земель сільськогосподарського призначення та їхнє оптимальне використання. Основною метою цього процесу є раціональне використання земельних ресурсів для підвищення ефективності сільського господарства. Однак важливо враховувати, що консолідація також може мати значний вплив на природні екосистеми.
Біорізноманіття відіграє критичну роль у підтримці екологічних процесів, таких як кругообіг води, фотосинтез, регулювання клімату та підтримка родючості ґрунтів. За останні десятиліття в Україні відзначається зниження рівня біорізноманіття через інтенсивне використання земель та недостатню увагу до екологічної складової в аграрній політиці.
Процес консолідації земель, хоча й спрямований на покращення ефективності аграрного сектору, може мати різні наслідки для біорізноманіття. Однією з потенційних загроз є знищення природних середовищ існування рослин і тварин, коли великі ділянки об’єднуються для інтенсивного землеробства або будівництва. Наприклад, створення монокультурних полів без екологічної планувальної складової призводить до втрати лісосмуг, луків та водних екосистем, що є важливими для збереження місцевого біорізноманіття.
З іншого боку, правильно організована консолідація може сприяти оптимізації землекористування. Наприклад, у процесі консолідації враховують наявність деградованих земель, які не придатні для сільського господарства, але можуть бути використані для створення природоохоронних зон або біологічних коридорів. Таким чином, землі зберігаються для підтримки екосистемних функцій і видового багатства.
Механізми збереження біорізноманіття у процесі консолідації земель
Існують кілька ключових стратегій, які допомагають зберігати та розвивати біорізноманіття під час реалізації проєктів консолідації земель:
- екологічна оцінка впливу. Важливо проводити детальні екологічні оцінки на всіх етапах процесу консолідації земель. Це дозволяє виявити ділянки з високою екологічною цінністю та зменшити ризик знищення природних екосистем. Оцінка впливу включає моніторинг біорізноманіття, оцінку стану ґрунтів, водних ресурсів і ландшафтних структур;
- збереження природних елементів ландшафту. У процесі консолідації важливо залишати або створювати природні елементи ландшафту, такі як лісосмуги, ставки, водно-болотні угіддя, які сприяють підтримці біорізноманіття. Вони виконують функцію екологічних коридорів, які дозволяють тваринам переміщуватися між різними середовищами проживання, а також є осередками для різноманітних видів флори і фауни;
- екологічне землекористування. Важливо впроваджувати практики сталого землекористування, такі як агролісомеліорація, органічне землеробство, зменшення використання пестицидів і добрив. Це допоможе зменшити навантаження на екосистеми і сприятиме відновленню біорізноманіття на консолідованих землях;
- створення природоохоронних територій. У рамках консолідації земель виділяють певні ділянки для створення природоохоронних зон або біосферних резерватів. Це сприяє збереженню рідкісних та ендемічних видів рослин і тварин, а також захищає їхні природні середовища існування від негативного впливу людської діяльності.
Поряд із заходами з мінімізації шкоди, консолідація земель може також сприяти активному розвитку біорізноманіття через відповідне планування та інтеграцію екологічних принципів у процес управління земельними ресурсами:
- інтеграція екологічних коридорів. Під час укрупнення земель передбачати створення екологічних коридорів, що з’єднують природоохоронні території. Це особливо важливо для видів, які потребують великих просторів для виживання та розмноження. Наприклад, такі коридори можуть бути створені вздовж річок або природних ландшафтних елементів;
- відновлення деградованих земель. Часто в процесі консолідації виявляють занедбані або малопридатні для сільського господарства землі. Їх можна використати для екологічних відновлювальних проєктів, таких як відновлення луків, лісів або водно-болотних угідь, що сприятиме збільшенню біорізноманіття на даних територіях;
- підтримка екологічних аграрних ініціатив. Важливо підтримувати фермерів і агровиробників, які впроваджують екологічні практики ведення господарства. Це може включати фінансову або технічну допомогу для переходу на органічне землеробство або використання природних методів боротьби зі шкідниками. Такі заходи сприяють не тільки збереженню біорізноманіття, а й довгостроковій стійкості аграрних систем.
15 жовтня здобувачі освіти Кіцманського коледжу спеціальності «Геодезія та землеустрій» разом із викладачем Антощук Г.О. в дистанційному режимі брали участь у заході, організованому проєктом «Німецько-Український aгрополітичний діалог (АПД)» і Факультету землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України.
На зустрічі обговорювалася тема: «Збереження та розвиток біорізноманіття у процедурі консолідації земель на прикладі Німеччини», яка є надзвичайно актуальною і для України.
Оскільки збереження та розвиток біорізноманіття у процесі консолідації земель є ключовим аспектом, який може вплинути на стійкість аграрного сектора та екосистем в цілому майбутнім спеціалістам аграрного сектору важливо розуміти необхідність проведення комплексної екологічної оцінки, збереження природних елементів ландшафту і впроваджувати сталу практику землекористування. Інформацію, що отримали учасники заходу є надзвичайно цікавою та корисною.