Французи, італійці, росіяни і всі інші народи співають своїми мовами, і їх ніхто не називає націоналістами. А ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері співають нам українські колискові. Тому нас перевиховують у концтаборах. Українець перестає бути націоналістом аж тоді, коли зневажає свою мову, пісню свої національні традиції, любить усе, крім свого рідного.
В. Івасюк
4 березня – день народження Володимира Івасюка.
Український композитор і поет, легенда української естрадної музики. Володимира Івасюка називали “музичною душею України”.
Ім’я Володимира Івасюка відоме усьому світу, а його нев’януча” Червона рута” стала символом української естради.
Автор 107 пісень і 53 інструментальних творів.
Про нього можна було б сказати “людина поцілована Богом”, адже окрім музичного дару, Володимир був талановитим літератором і художником. Професійний медик, скрипаль, грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні.
За словами друзів і колег, секрет його успіху був у тому, що він не йшов до людей з підробленими почуттями, а з щирістю свого серця і був переконаний, що наш світ створений для того, аби в ньому лунала музика добра, миру, злагоди між людьми.
Прихильниками творчості Володі були люди різних поколінь: і молодь і люди старшого віку.
Співачка Софія Ротару згадувала: “З ним було легко, з ним було радісно працювати. Він був добрим, щедрим. Рідко буває в житті, щоб так поєднувалися краса зовнішня і душевна”.
В 1979 році році Володимир Івасюк був підло вбитий російско-радянськими спецслужбами (КГБ) у Львові, за те, що писав і виконував пісні українською мовою, за те ,що любив свій рідний край і у своїх творах оспівував його красу. Твори Івасюка ставали дедалі популярнішими в Україні, і далеко за її межами, що не подобалося радянській владі.
Чи не повторюється історія сьогодні? Російська орда зухвало напала на нашу землю і нищить наші міста і села. Росіяни вбивають наших дітей і жінок. За що? За те, що український народ любить і береже рідну мову, звичаї і традиції своїх предків, співає пісні українською і вона для всіх нас є рідною і неповторною.
Володимир Івасюк, як і всі українці, завжди пам’ятав, що не можна уявити існування народу без рідної мови, тому що мова – то історія народу, його душа, його совість..