Якщо ви любите землю, прагнете займатися її охороною та відтворенням, вам небайдуже навколишнє природне середовище, оберіть спеціальність «Геодезія і землеустрій». Адже саме цей фах вважається одним з найбільш необхідних в усі періоди розвитку суспільства.
 |
 |
 |
Історія професії
Геодезія і землевпорядкування – одна з найдавніших професій. Історичні літописи свідчать про те, що ще до прийняття християнства, понад 1000 років тому, у Київській Русі вже проводили вимірювання землі. Першими землевпорядниками були межувальники, які встановлювали та закріплювали межі і видавали документи, що засвідчували право на землю. Ще тоді землевпорядники були шанованими людьми, адже в їхніх руках перебувало головне багатство – земля, основа для функціонування всіх сфер діяльності людини. Тож, чим вищий рівень компетентності осіб, які створюють і регулюють земельні відносини, тим вищим і безпечнішим буде розвиток суспільства. Важливою ланкою при цьому є і одвічно буде землевпорядна служба.
Особливості професії
Головне завдання геодезиста – це проведення робіт по приватизації земель: обміри ділянок на місцевості, складання топографічних карт та планів ділянок в системи координат, що дозволяє визначити та закріпити положення межових точок на поверхні землі та в Державному земельному кадастрі. Данні, які отримують геодезисти, також активно використовуються у навігації та картографії. Геодезист може працювати у різних напрямках та на посадах різного значення: державні установи, проектні організації, дослідницькі інститути,будівельні майданчики, нафтовидобувні компанії та шахти, дослідницькі експедиції.
Землевпорядкування — це система заходів, направлених на виконання рішень державних органів в області користування землею. Це свого роду генеральний план, який визначає характер господарства, його розміщення і розмір.
Землевпорядник — спеціаліст, який володіє знаннями про земельне право, земельний кадастр, землевпорядкування та управління земельними ресурсами, має відповідну освіту та належну кваліфікацію. Професія землевпорядника передбачає глибоке розуміння процесів, які відбуваються в природі.
Землевпорядник займається:
– організацією ефективного використання земель, їх охороною, контролем за дотриманням земельного законодавства;
– складанням експлікації, проведенням зйомки, нівелювання та ін.;
– складанням проектів міжгосподарського і внутрішньогосподарського землеустрою з економічним обґрунтуванням;
– веденням земельнооблікової документації;
– проведенням заходів із землеустрою, забезпеченням безпечного проведення робіт.
Фахівцю із землевпорядкування необхідно розумітися на питаннях землекористування і землеустрою, законодавства у сфері землекористування, охорони природи, знати технологію проведення робіт із землевпорядкування, професійно використовувати геодезичні прилади, знати способи освоєння і поліпшення земель, системи протиерозійних заходів.
Сутність професії «землевпорядник» відображена у самій назві, яка складається зі сполучення слів «впорядкування» та «земля». Діяльність такого фахівця спрямована на виконання заходів з впорядкування землі з метою подальшого ефективного її використання та охорони.
Фахівець середньої ланки спеціальності «Землевпорядкування» може займати первинні посади землевпорядника в сільських, селищних та міських радах, відділах та управліннях Держгеокадастру, спеціаліста з моніторингу земель, спеціаліста з роздержавлення та приватизації земель.
Спеціалісти, що мають фах «Геодезія і землеустрій» вкрай потрібні на завершальному етапі проведення земельної реформи, щоб найефективніше використовувати землю і не тільки обліковувати її кількість, а й здійснювати якісну, грошову і економічну оцінку. Єдина державна землевпорядна служба покликана здійснювати контроль за дотриманням земельного законодавства під час проведення земельної реформи.
 |
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |