Вшануємо ми жертв Голодомору,
Що з усіх сил хапались за життя,
Сторінку їх життя, гірку й сувору
І нехай не буде цьому вороття.
Історія втілення теми голодоморів 1921-1923,1932-1933 років в українській літературі стала часткою загальної української історії, в якій питання історичної правди у радянські часи перебували під пильним оком держави,набули суб’єктивного забарвлення.
У радянській літературі намагаючись показати труднощі українських хліборобів у 20-30-ті роки, письменники звертали увагу на те, що люди недоїдають, голодують,вмирають. На теренах України література з максимальним відображенням трагедії голодоморів починає з’являтися вже в роки перебудови.
Вшановуючи пам’ять померлих та усіх, хто зазнав голодомору, українська література художнім словом підтверджує свідчення очевидців,що зафіксовані в документах, показує якими були ці жахливі роки. Це як контрольне нагадування про осмислення майбутнього України.
Перегорнута ще одна чорна сторінка нашої історії.
Цими днями у коледжі було проведено гурткове засідання на тему: «Письменники і поети про Голодомор» викладачем української мови та літератури Світланою Стасюк із здобувачами освіти групи В-11.
Запаливши свічки, хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв голодомору. Здобувачі освіти побачили ті страшні картини голодомору в Україні, зокрема на Луганщині, Донбасі, Прикарпатті. Почули свідчення жителів цих міст.
За радянської влади тема Голодомору була заборонена, але це не означає, що про неї не писали.
І це трагічно розкрили здобувачі освіти, читаючи поезії: Г.Бідняка «Вмирає нація» (Микола Гишко), «Як вижив я» (Маргарита Бучковська); Ю.Клена «Прокляті роки» (Максим Дробко і Ельвіра Богайчук); П.Тичини «Голод»(Іван Сабашевський), «Загупало в двері прикладом» (Яна Мазуряк); М.Хвильового «Голод» (Христина Груба).
Про Голодомор вже написано багато наукових праць,книг,статей, знято фільмів. А втім, як і раніше, вона залишає багато таємниць, і запитань інколи більше, ніж відповідей…..
Запалімо пам’яті свічу,
Всім святім молімось в Божім Храмі.
За душі закатованих катами,
Молитву нашу, Господи, почуй!