Авторитет викладача
Авторитет викладача є одним із наріжних каменів педагогічної діяльності Звісно, авторитет потрібно завойовувати, і робити це слід від першого дня перебування в освітньому закладі.
Шляхи завоювання авторитету педагога
- Слова не повинні розходитися зі справою. Якщо щось забороняєш , то й сам не повинен цього робити.
- Якщо вимагаєш поваги до себе, то тобі потрібно навчитися поважати інших.
- Завжди й скрізь використовуй під час роботи гру. Гра — це світ студентів. І якщо ми зуміємо проникнути в цей світ, усі шляхи для нас відкриваються.
- Будь чесним із студентами. Вони живі «детектори неправди». У житті трапляються різні ситуації, і завжди гірка правда краще ніж солодка неправда.
Престиж викладача
Престиж безпосередньо пов’язаний із авторитетом викладача, але відрізняється від останнього тим, що припускає, крім поваги, перевагу одного перед іншим, навіть авторитетами. Інакше кажучи, вихованець на основі власних уявлень про цінності й ціннісні орієнтації «обирає» для себе педагога. Поряд із поняттям престиж існує поняття престижність.
Перше означає взагалі психолого-педагогічний і соціальний феномен; друге – наявність і ступінь (рівень)виразності престижу в конкретної особистості. Престижність викладача зазвичай свідомо створює в студентів настанову на позитивне ставлення до майбутньої діяльності та – навпаки. Про престижність педагога студенти роблять висновки за його професійною та непрофесійною діяльністю, а також за його особистісними якостями.
Імідж викладача
Імідж – це уявлення про людину, що складаються на основі її зовнішнього вигляду, звичок, манери розмовляти, менталітету, вчинків та ін.
Складові іміджу
- Образ (те, що виникає із появою людини в колективі й залишається, коли людина йде).
- Зовнішній аспект (манери, хода, жести, міміка, одяг, зачіска).
- Внутрішній аспект (інтелект, думки, ерудиція, духовність, інтереси).
- Процесуальний аспект (темперамент, темп, пластичність, діяльність, емоції).
- Основа іміджу (позиції, настанови, легенда) – повинна відповідати психології переможця:
- висока самооцінка;
- оптимізм;
- віра в добро;
- уміння відчувати те, що відбувається, й бути причетним до цього;
- уміння змінюватися, сприймати нове.
Поради викладачам для розвитку комунікативних здібностей :
- педагогічно доцільні взаємини ґрунтуються на взаємоповазі студента й викладача;
- викладач не повинен відверто демонструвати педагогічну позицію;
- адекватна оцінка власної особистості;
- педагогові необхідно подбати про сприятливу самопрезентацію: продемонструвати студентам силу своєї особистості, захоплення, умілість, широту ерудиції, але робити це ненастирливо;
- розвиток спостережливості, педагогічної уяви, уміння розуміти емоційний стан, правильно тлумачити поведінку;
- збільшення мовленнєвої діяльності студентів за рахунок зменшення мовленнєвої діяльності педагога – важливий показник майстерності спілкування викладача;
- навіть за незначних успіхів студентів бути щедрим на похвалу;
- зробити батьків своїх студентів союзниками педагогічних намірів;
- зміст бесід повинен бути цікавим обом сторонам;
- потрібно усвідомлювати, що навчальний заклад є частиною суспільства, а ставлення педагога до студентів — вираження суспільних вимог.