Саме такою була тема відкритої виховної години, до 30 річниці Чорнобильської трагедії, яку провели 25 квітня викладачі Мар’яна Василівна Карасьова і Людмила Олександрівна Мамаєвська з студентами 1 і 2 курсів відділеннь Агротехнології , Менеджменту та Бухгалтерського обліку.
Мета виховного заходу: згадати про трагедію віку — вибух на ЧАЕС, поглибити знання студентів про неї, визначити негативний вплив аварії на стан навколишнього середовища та здоров’я населення; розвивати вміння студентів аналізувати та узагальнювати навчальну інформацію, вміння виразно декламувати, артистичні здібності; виховувати особисту стурбованість кожного студента за все, що відбувається навколо, вчити сприймати чужу біду, чужий біль як власні, сприяти формуванню патріотичних почуттів .
Чорнобиль… Мертва зона… Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих, які помирають повільно, але в тяжких муках. Ще багато століть ця трагедія буде нагадувати про себе вадами у новонароджених.
Тривогою та болем наповнені звуки чорнобиля. Болем за нашу землю, яку зрошують смертоносні кислотні дощі, за отруєні хімічними відходами ріки, за небо з озоновими дірами, за вирубані ліси. Тривогою — за майбутнє життя. Та найгіркішими нотами звучать голоси Чорнобиля, катастрофи, яка ніколи не зітреться з людської історії, не згасне у віках.
Під час виховного заходу студенти розповідали вірші, цитували спогади очевидців страшної трагедії, лунали сумні мелодії, транслювалась мультимедійна презентація з відеороликами про Чорнобильську АЕС.
Перед присутніми виступав ліквідатор, учасник Чорнобильської АЕС, підполковник Юрій Остафійчук, який у своєму виступі пригадав болючі спогади про зону відчудження, високий рівень опромінення та радіації в самому Чорнобилі та Припятті. Розповів про тих перших пожежників, які кинулися у вогонь, у небезпеку, у вируюче полум’я, у смертельну радіацію, рятуючи людей. Він наголосив. що ця трагедія увійшла в історію, та у всі хроніки людства як невигойна рана на тілі України. Увесь цей жах відгукнувся болем у серцях мільйонів людей. На завершення ліквідатор побажав молоді та всім присутнім вести здоровий спосіб життя, берегти рідну землю та природні багатства України.
На протязі виховної години присутні вшанували память загиблих ліквідаторів хвилиною мовчання, миготіла свічка памяті, звучали сумні пісні у виконанні учасників виховного заходу та студентки ТР-41 групи Христини Бугай, яка дуже гарно виконала пісню про Чорнобиль Йордани Дарчук та учня Кліводинського ЗНЗ Тихоліза Дмитра, який акомпонував їй на гітарі.
На завершення студенти та присутні приєдналися до флешмобу “Україна наш дім – бережімо його” та запустили в небо голубів, як символ любові, добра та миру до рідної України.
Хочеться додати, що урятований світ — найкращий пам’ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам’ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин… Хоч минуло 30 років з того трагічного дня, наслідки Чорнобильської трагедії відчуваються сьогодні. Ми, нинішнє покоління, повинні робити все можливе, щоб зберегти своє життя і життя майбутніх поколінь: дбати про чистоту землі, насаджувати дерева, прикрашувати землю квітами, травами, не забруднювати ріки, ставки та джерела, і ніколи не допустити такої страшної трагедії.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |