Травневими вихідними днями, викладачі і студенти відвідали Закарпаття. У Мукачево нас зустрів екскурсовод Максим Адаменко, який упродовж всього дня був нашим гідом та розповів про найгарніші куточки Ужгорода, Мукачева, Чинадієва.
Розпочали ми свою подорож із Ужгородського замку, що стоїть на узгір’ї над річкою Уж. Перша дерев’яна фортеця з’явилася тут у IХ ст. Це був міцний оборонний пункт угорських феодалів, який однак не встояв перед навалою орд Батия у 1241 р. Упродовж століть замок змінював володарів, які, кожен по своєму, долучались до його розбудови. В ХІ-ХІІ ст., він належав угорським королям, у 1322 році дістався у подарунок італійським графам Другетам, що володіли ним 300 років. Другети за допомогою італійських архітекторів перебудували фортецю, яка збереглась до наших днів з тих часів. У кінці ХVІ ст. фортеця потрапила до рук австрійців. У 1773 р. замок втратив оборонне значення і увійшов до складу католицької церкви. У замку є понад 40 залів. Найбільший бенкетний зал розміщений на другому поверсі. У замку є унікальна колекція зброї, предметів побуту, картин. У стінах замку є таємні ходи, з якими пов’язано безліч легенд.
Поруч із замком ми відвідали Закарпатський музей народної архітектури і побуту просто неба. Тут зібрано понад двадцять, виготовлених народними умільцями, споруд із дерева. Перлиною експозиції є дерев’яна церква Святого Михаїла.
Далі прогулялися старовинними вуличками Ужгорода, найдовшою в Європі липовою алеєю, яка простягається уздовж річки Уж і є прекрасним місцем відпочинку.
Потім ми поїхали в с. Чинадійово. Тут побачили прекрасний палац графів Шенборнів, збудований у 1890 році за часів Австро-Угорщини. Зараз у ньому розміщено адміністративний корпус санаторію «Карпати». Цікавинкою у побудові палацу є те, що кількість димарів у ньому відповідає числу тижнів у році – 52, вікон у палаці 365 (скільки днів у році), дверей – 12 (відповідно до 12 місяців у році).
А ще перед палацом розкинувся величезний парк з озером, береги якого відтворюють контури колишньої Австрійської імперії. У парку ростуть рідкісні дерева: канадські ялини, японські сакури, магнолієві і тюльпанові дерева та ін. У загороді гуляють олені, в далині парку ми натрапили на джерело, яке тут називають «молодильним», звісно всім захотілося умитися цією водою і набрати її з собою.
І ось ми знову вирушаємо в дорогу. Нас чекає мальовниче містечко Мукачево. Гордістю міста є замок Паланок, побудований на 68 метровому пагорбі і височіє над долиною річки Латориця. Замок має три частини: нижній, середній і верхній замок. Історія замку розпочалась ІХ-Х ст. з часів коли ці землі входили до складу Київської Русі. Сучасного вигляду він набув за подільського князя Федора Коріатовича.
Ввечері ми приїхали у Мукачівський коледж, який гостинно прийняв нас. Студентів повели на екскурсію у ветеринарну клініку даного коледжу. Вони із захопленням дивились на поні, страусів, побували в аудиторіях клініки.
Наступного дня, по дорозі додому, заїхали в Берегове, де поплавали у басейнах з термальними водами, а також побували в Долині нарцисів поблизу Хуста.
У студентів залишилися гарні враження від поїздки, адже вони встигли ознайомитись з історією Закарпаття і помилуватися гарною природою цього краю.