Щороку 5 грудня за підтримки продовольчої і сільськогосподарської організації Обꞌєднних Націй (ФАО) відзначають Міжнародний день ґрунтів (World Soil Day). Вперше з ініціативою установи Всесвітнього дня ґрунтів виступив Міжнародний союз ґрунтознавства (IUSS) у 2002 році. Однак лише в грудні 2013 року на 68-ій Генеральній Асамблеї ООН 5 грудня було офіційно проголошено Всесвітнім днем ґрунтів. Крім того, 2015 рік став Міжнародним роком ґрунту. Всесвітній день ґрунтів проводиться з метою об’єднання світової спільноти задля їхнього захисту від виснаження та деградації. Ґрунти справедливо вважаються одним із головних природніх багатств держави.
Ґрунти – це основний ресурс виробництва в сільському господарстві. Вони забезпечують життєво необхідні екосистемні функції та є основним засобом виробництва продуктів харчування, кормів, палива, природного волокна та лікарських засобів, що мають важливе значення для забезпечення добробуту людини. Проте в усіх частинах світу деградація ґрунтів є проблемою, що швидко набирає обертів. Слід пам’ятати, що ґрунт – це невідновлюваний ресурс, адже вподовж тривалого проміжку часу людство сприймало його як даність. Тому безкомпромісним завданням для кожного з нас задля збереження ґрунтів є їхнє екологічно раціональне використання.
Україна має понад 9% світових та 30% – європейських запасів чорноземів. Однак, внаслідок інтенсивного використання земель, недотримання рекомендованих технологій вирощування сільськогосподарських культур, недостатнього або, навпаки, зайвого внесення добрив, близько 25% чорноземів України зазнали ерозії. У розвинених країнах світу вже тривалий час використовуються технології, які враховують природній потенціал ґрунтів та достеменно визначають потребу кожного метра поля у тих чи інших добривах, таким чином оберігаючи ґрунти від виснаження та відновлюючи їхню родючість. Мова йде про технології точного землеробства. Фундаментом для впровадження елементів точного землеробства є якісний агрохімічний аналіз ґрунту. Без нього неможливо побудувати ефективну систему удобрення сільськогосподарських культур. Для того, щоб внесення мінеральних добрив приносило бажаний результат, слід знати фактичний вміст елементів живлення та їхню доступність у ґрунтах конкретного поля. Якщо їхнє співвідношення не збалансоване, рослина не зможе використовувати деякі мінерали, а отже таке підживлення стане «викиданням грошей на вітер».
Аналіз ґрунту дозволяє встановити не тільки величину норм і доз добрив, але й співвідношення між елементами живлення для кожної культури на конкретному полі. Комплексний аналіз ґрунтових зразків включає такі показники, як кислотність ґрунту, встановлення потреби у вапнуванні, засоленість, вміст органічної речовини, азоту, рухомого фосфору, обмінних форм калію, кальцію, магнію, натрію, рухомої сірки, рухомих форм мікроелементів цинку, міді, марганцю, залізa, сума катіонів та насиченість основами. На основі результатів аналізу встановлюється потенціал поля та планова врожайність. При цьому враховуються кліматичні умови місцевості (опади, температура), природня та ефективна родючість ґрунтів, показники їхнього фактичного аналізу, а також економічна ефективність. Впровадження технологій точного землеробства – не лише економічно вигідне для виробників, а й екологічно важливе для держави.
У цей день в усьому світі відбуваються різноманітні соціальні акції.
В Кіцманському коледжі ПДАТУ серед студентів 2 курсу групи ТЗ-21 викладачем Антощук Г.О. проведений інформаційний вісник на тему: “Ґрунти – національне багатство України”, який спрямований на інформування молоді про те, що саме такий науковий підхід у веденні сільського господарства дає можливість вберегти ґрунти від виснаження та деградації.