Травневими вихідними днями викладачі коледжу відвідали гарні краєвиди Івано-Франківщини, за маршрутом: “Три водоспади та Манявський скит”.
З групою їхав екскурсовод Нагірний Тарас, від якого почули багато цікавого про історію Франківського краю. Проїжджаючи Надвірну, екскурсовод розповів, що за мешканцями цього містечка та туристами спостерігають одразу три найвищі Карпатські Хребти – Чорногора, Свидовиця та Горган. Тут міська ратуша нагадує гуцульський сецесйон, де майже 400 років поляки будували Успенський костел, поєднуючи європейське бароко з модерном та неоготикою і де доживає свій вік колись найпотужніший на Прикарпатті замок Пнівський.
Замок Пнівський – найвідоміша пам’ятка міста, знаходиться перед самісінькими гірськими хребтами, на перехресті торгових шляхів. Його було збудовано з великих тесаних брил гірського каменю родиною поляків Куропатових у 16 столітті (до появи Надвірної). Для великої кількості римо-католиків, що проживала на цій території, в середині замку було зведено каплицю. Стіни цього оборонного об’єкту були дуже масивними і неприступними, їх товщина сягала до 1,8 м. Як в популярних кінострічках обороноздатність замку посилювалась яром кругом нього, а в’їзд здійснювався через підйомний міст. Замок зазнавав руйнацій і від ображених шляхтою селян, і від повстанців, від козаків і від татаро-турецьких набігів. Пнівський славився і великою кількістю підземних ходів. Один із них вів до круглої кам’яної вежі, розміщеної в зоні парку теперішнього міста.
Оглянувши руїни Пнівського замку та почувши його історію, вирушили у с. Букове. Тут оглянули Бухтівецький та Крапельковий водоспади.
Бухтівецький водоспад – це перлина гірського масиву Горгани неподалік Надвірної. Висота цього красивого односкатного чаруючого око водоспаду сягає 8 метрів. Від людей він ховається в лісових зарослях на відстані 6 км від траси. У 1972 році цього красеня Українських Карпат було занесено до списку гідрологічних пам’яток природи та взято під охорону.
Крапельковий водоспад – ще одне диво природи в урочищі Бухтівець, що знаходиться в 50 метрах від Бухтівецьокого водоспаду. Якщо підійти до цього водоспаду ближче, то чути чаруючі звуки крапельок води, що романтично летять додолу з 10 метрової навісної скелі. Яскраві, іскристі водоспади залишили незабутнє враження. Насолодившись краєвидами водоспадів та скель, вирушили до Манявського Скиту.
Село Манява розкинулось в мальовничій гірській ущелині 25 кілометрів від Надвірної і за півсотні кілометрів від Івано-Франківська. Тут в лісі, на скелі, над річкою зберігся старовинний монастир-скит XVII ст., засновником якого є виходець із Афону монах Йов Княгинецький. Як і більшість старих монастирів православний аскетичний чоловічий монастир східного обряду заснований у 1606 році, приховує багато нерозгаданих досі таємниць. Загадкою для дослідників залишаються цілющі властивості тамтешньої печерної води «Блаженного каменю», що лежить поряд з монастирем. За переказами очевидців свята вода допомагає людям відновлювати зір очей і зцілює хвороби костей. У середині ХVІІ ст. скит мав десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, на Буковині й навіть у Молдавії. Свого часу тут знаходилась велика бібліотека стародруків. При монастирі діяла школа різьбярства, іконопису, професійна хорова школа, школа фітотерапії. Старожили кажуть, що сюди неодноразово навідувався легендарний гуцульський опришок Олекса Довбуш. За вірогідними джерелами у скиті похований гетьман України І. Виговський (1664 р.).
Після огляду скиту, послухавши цікаву розповідь екскурсовода, відвідавши церкву монастиря, нас гостинно зустріли в трапезній, де нагодували дуже смачним обідом.
Далі нас чекала ще одна цікава подорож – переїзд від Монастиря до Манявського водоспаду. Туди ми їхали сім кілометрів на спеціальному транспорті по річковій дорозі: по воді, гальці, навкруги милували око ліси і скелі. І ось ми приїхали в надзвичайно красиве місце, оточене височенними скелями, лісами, біля ніг текла гірська річка. Сонце якщо й заглядає сюди, то дуже рідко і ненадовго. В глибокій ущелині поміж дивно похилих скель, на яких ростуть високі смереки, ми побачили один із найвищих водоспадів українських Карпат, висота якого сягає 20 м. Це надзвичайно гарне місце, яке варте того, щоб його побачити і насолодитися красою.
Дізнавшись багато нового, намилувавшись краєвидами, отримавши багато позитивних емоцій, повернулись додому.
Всі викладачі коледжу дуже вдячні Ользі Іванівні за організацію цікавої та пізнавальної екскурсії, дуже задоволені від отриманих емоцій та з нетерпінням чекатимуть нової поїздки для пізнання цікавих місць України.