“Живемо як в мішку і вичікуємо спокою-миру”

        – писала свого часу Ольга Кобилянська.

      27 листопада  2025 року відзначаємо  162- гу  річницю з дня народження видатної  української письменниці  Ольги Кобилянської.

       Величезною є роль О. Кобилянської у культурному, літературному, громадському житті Буковини, зокрема, відома її участь у феміністичному русі, вболівання за долю України, формування суспільної думки тодішньої молоді, жіноцтва, загалом громади. Народжена в сім’ї з польськими коренями, вивчена в німецькій мові, знайома з румуномовними людьми, – О. Кобилянська все ж стала українською письменницею, створивши індивідуальний мовостиль, виробивши власну, не схожу ні до чиєї манеру письма.

       Викладач Козак Я.Д. разом із здобувачкою освіти групи В-22 Абрамович Оленою підготували уривок з повісті «Лореляй», яка в 1896 р. була опублікована українською мовою під назвою «Царівна».

       Щоб переглянути відео перейдіть за покликаннямПерейти

     Саме завдяки цій повісті з нею як письменницею знайомиться Леся Українка, яка прочитала рукопис й відтоді пильно стежила за її творами.

     Мир – дуже важливе слово для Кобилянської, і вона точно знала йому ціну. Під час Першої світової її брати, Степан, Юліан і Олександр, були мобілізовані до австрійського війська. Сьогодні мир в Україні не є абстрактним бажанням, це усвідомлена мета, адже за мирне існування, за право жити у власній державі триває боротьба. І саме ми маємо пам’ятати і вшановувати тих хто відстоював українізацію.