Осмислення трагедії Бабиного Яру в літературі має різні виміри як у хронологічних, так і в культурних аспектах.
Першими художніми текстами, котрі зафіксували емоційну і психологічну реакцію на трагедію Бабиного Яру, були саме поетичні твори. Адже поезія завжди мобільна у відтворенні пережитого досвіду та динамічна в реакції на больові потрясіння. Напевне знаковим є той факт, що першими відгукнулися на трагедію Бабиного Яру митці, котрі перебували в Києві в період нацистської окупації і для яких страшне людиновбивство стало частиною особистого досвіду війни. Поетичні роздуми про Бабин Яр втілили на письмі такі відомі українські автори, як Микола Бажан, Володимир Сосюра, Олекса Ющенко.
Поети прагнули створити мову, здатну зобразити страждання та знищення українського, єврейського населення під час Голокосту, а також інших народів, вбитих на цьому місці.
І ми люди сьогодення на сучасному етапі в період війни маємо пам’ятати про жорстокі масові вбивства безневинних людей. Бо як то кажуть : «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього»!
