Поезія… Що це – натхнення, необхідне кожному з нас, або застаріле мистецтво, якому час піти на звалище історії? Адже навколо все так стрімко змінюється. Гете, Байрон, Пушкін, Шевченко, Маяковський, Костенко – хто не чув ці прізвища? Півстоліття тому поети виходили на площі і говорили про те, що решта замовчувала.
А що сьогодні? Де сучасні майстри римованого слова, невже проза життя неухильно жене поетичну наснагу? Мабуть, що ні, адже багато хто й з молодих людей пише вірші, особливо, коли закохується…
У День поезії, 21 березня у Кіцманському технікумі члени гуртка «Берегиня» при кабінеті української мови та літератури провели літературно-мистецький вечір «Її величність Поезія». Вечір пройшов жваво і дуже цікаво. Студенти переглянули презентацію про першу поетесу-жрицю Ен-хеду-ану, яка жила в 23 столітті до нашої ери; зачитали рішення ЮНЕСКО від 1999 року про відзначення Всесвітнього дня поезії; методом презентації коротких доповідей «Печа-куча», що в перекладі з японської означає «балаканина», гуртківці спробували дати відповідь на вічне запитання «Що ж спонукає людину писати поезію?»; у завданні «Кросворд-підказка» перевірили, чи знають наші студенти українську поезію, чи зможуть встановити відповідність між віршованими рядками та їх авторами; брали участь у загальноукраїнському флешмобі «Лист Ліні Костенко»; читали напам’ять улюблену поезію; мали змогу відчути себе «поетами», бо підбирали рими до запропонованих рядків. Та найбільшої насолоди зазнали, коли почули авторські вірші у виконанні майбутніх ветеринарів, студента групи В-22 Артамонова Віталія та студента В-21 групи Мігалчана Івана. І нехай немає ще життєвого досвіду, але є уміння спостерігати, помічати ніким не помічене.
 |
 |
У всіх залишилися найпозитивніші враження від зустрічі. Очевидно, що навіть за умов драматичних подій у державі та скрутної економічної ситуації, ми все одно потребуємо духовного життя – того, що б піднімало над буденністю і давало надію у майбутньому. Заглянути у глибини власної душі допоможе саме поезія, бо це – спосіб самовираження, який близький кожному з нас, який об’єднує різних людей та допомагає усвідомити, що ми не самотні у цьому.