Я розмовляю українською, бо…
21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Цей день не стільки свято, як спосіб нагадати про значення рідної мови в житті кожного народу. Українці повинні навчити своїх дітей розуміти значення цього дня, бо це працюватиме на майбутнє держави; це буде гідним пошануванням полеглих за неї. Український філософ Іван Огієнко влучно висловився, що мова – це національна ознака.
Любов до рідної мови можна засвідчити не лише її зацікавленим вивченням, але й незвичним флешмобом. Це на ділі продемонстрували студенти Кіцманського технікуму Подільського ДАТУ, які мали змогу залишити свій відгук на запитання “Чому я розмовляю українською мовою?”. Відповіді були оригінальними, цікавими та щирими. Але всі вони підтвердили, що для наших студентів рідною мовою є саме українська, бо “це мова моїх батьків”, “мова моєї держави”, “якщо ми не будемо говорити українською мовою, – вона зникне”. Навіть відома поетеса Ліна Костенко запевняє, що нації помирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову.
Багато пізнавальної інформації знайшли та використали студенти технікуму під час оформлення стіннівок. Головна ідея стіннівок – популяризація та практичне використання української мови в побуті, розмовній мові, діловій документації, при спілкуванні в соціальних мережах.
На засіданні гуртка “Берегиня” при кабінеті української мови та літератури студентам запропоновано в цей день змінити свої статуси в соціальних мережах на цитати з української поезії, крилатими висловами, дотепними приказками й примовками, – що кому на душу лягає.
Міжнародний день рідної мови повинен стати і українським святом мови, бо в повсякденному житті ми чомусь забуваємо про справжню цінність мови.