Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
Все йде, все минає… Та залишається пам’ять, добра слава про людей, що мандрують у світи в пошуках краю землі, у пошуках істини та правди! В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує все людство. До них належить ім’я великого українського поета Т.Г.Шевченка. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.
Тарас Шевченко завжди прагнув звичайних людських цінностей, як і кожен з нас: свободи, самореалізації і благополуччя, миру і поваги. Його творчість – нескінченне багатство, у якому він проявив себе таким, яким був насправді.
Шлях Шевченка до творчих висот визначив І. Франко: “Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим”.
Всюди, де лишень живуть українці, у своїх прадідівських оселях, чи осіли поза своїми землями, хоч би й тимчасово, згадують у березні свого пророка….
Вперше на Буковині вшановували Великого Кобзаря на роковини його смерті в 1864 році. Місцеві гімназисти та слухачі Чернівецької семінарії організували панахиду по поетові у новозбудованій церкві Святої Параскеви, зібравши для цього 16 гульденів.
З тих пір щороку все більше уваги місцева інтелігенція та прогресивна громадськість краю приділяла підготовці та відзначенню «шевченківських днів» на Буковині.
1914 рік. Українська громада готувалася до відзначення 100-річного ювілею від народження Тараса Шевченка. Документи архівних фондів Буковинської крайової управи та Крайової шкільної ради свідчать про те, що урочистості відбувалися по всій Буковині, зокрема в місцевостях компактного проживання українців.
9-10 березня 2021 року Державна установа «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» разом з ВСП “Технолого-економічний фаховий коледж Білоцерківського НАУ” провели літературний онлайн-марафон, присвячений пам’яті Тараса Шевченка, «Єднаймо душі словом Кобзаря!». У ньому прийняли участь 150 навчальних закладів і 600 студентів.
Розпочав літературний онлайн-марафон колектив бандуристів КЗ КОР “Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва” піснею “Реве та стогне Дніпр широкий”. Вступне слово взяла Тетяна Ольховик, методист кабінету соціально-гуманітарної освіти Науково-методичного центру ВФПО. Привітала учасників літературного онлайн-марафону Тетяна Іщенко, директор Науково- методичного центру ВФПО. Також звучали поезії від організаторів заходу.
Кіцманський коледж ПДАТУ долучився до літературного онлайн-марафону «Єднаймо душі словом Кобзаря!». Активну участь прийняли шанувальники творчості Т. Г. Шевченка. З великою шаною і любов’ю читали поезії Ольга Костюк, студентка групи МБО-21 (авторська поезія Стасюк С. В. “Молитва”); Павло Кирстя, студент групи В-11(уривок з поеми “І мертвим і живим…”); Яна Мамаєвська, студентка групи МБО-11(уривок з поеми “Сон”); Альона Бужак студентка групи МБО-11 та Ганна Федорюк, студентка групи ТР-11 (уривок з поеми “Катерина”).
Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до України, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.
