З 1985 року щорічно 5 грудня відзначається Міжнародний день волонтера. У 2019 році було відзначено 160-річчя виникнення волонтерського руху До цієї дати в Кіцманському коледжі, були проведені виховні години. У групі В-11, куратор Куспис Ольга Іванівна розповіла студентам про історію заснування волонтерського руху.
Волонте́рство, у перекладі з французької означає доброволець, а з латинської voluntarius вільне волевиявлення.
Діяльністю, яку зараз називають волонтерською, люди займалися з давніх часів. Початком сучасного волонтерського руху в західних країнах вважають створення Міжнародного комітету Червоного Хреста, яке ініціював 1859 року Жан Анрі Дюнан, швейцарський підприємець. У 1901 році він отримав першу Нобелівську премію миру разом з Фредеріком Пассі, ставши першим швейцарським нобелівським лауреатом. Його ідеями стали керуватися волонтери по всьому світу.
У XX столітті волонтерство активно розповсюджувалося. Воно проявилося, зокрема, в допомозі постраждалим після Першої світової війни. В середині століття з’явився Координаційний комітет міжнародної волонтерської служби (CCIVS) під егідою ЮНЕСКО зі штаб-квартирою в Парижі.
Називати добровольців, що займаються суспільно корисною діяльністю, волонтерами стали пізніше: в країнах Заходу — з останньої третини XX століття, а в пострадянських країнах — із 1990-х років. Раніше ця назва стосувалася тих, хто добровільно йде на військову службу.
З 1970 року Міжнародна асоціація добровольчих зусиль кожні два роки проводить Всесвітню конференцію волонтерів. На такій конференції, що проходила 1990 року в Парижі, було прийнято першу Загальну декларацію волонтерів. 2001 року на конференції в Амстердамі вона була переглянута.. Декларація підтримує право на волонтерську діяльність для всіх чоловіків, жінок та дітей, незалежно від їхньої раси, віросповідання, фізичних особливостей, соціального та матеріального становища.
З появою Інтернету виникло віртуальне волонтерство, або онлайн-волонтерство. До його проявів належить, зокрема, наповнення найбільшого й найпопулярнішого інтернет-довідника — Вікіпедії.
В Україні існує давня традиція суспільної праці, взаємодопомоги, піклування про ближнього. Осіб, які працювали у цій сфері, називали громадськими діячами, альтруїстами, доброчинцями, добровольцями, а з кінця XX століття — волонтерами.
Волонтерську діяльність в Україні було офіційно визнано постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року «Про затвердження Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг». А в 2011 році Верховна Рада ухвалила закон «Про волонтерську діяльність».
Перший потужний сплеск волонтерства в Україні був пов’язаний із чемпіонатом Європи з футболу 2012 року.. Наступний сплеск, спричинений подіями Євромайдану та війною на сході України, мав безпрецедентний масштаб і сягнув максимуму 2014 року. Крім того, українські волонтери займаються просвітництвом, профілактикою шкідливих звичок та негативних соціальних явищ, організацією дозвілля дітей та молоді, соціально-правовим захистом нужденних та різноманітною іншою роботою.
Студентка групи В-11 Дар’я Гольба розповіла про свою сім’ю, яка займається волонтерською діяльністю. Вони допомагають бездомним тваринам. П’ять років тому їх сім’я об’єднали групу однодумців, в якій на даний час є понад 300 волонтерів з Чернівців і Чернівецької обл, які згодом об’єднались у Громадське об’єднання «Енімел хелпс» і «Небайдужі Чернівці». За їх плечима сотні врятованих тварин. У Даші вдома є міні притулок, для врятованих тварин з вулиці, серед яких є й інваліди. Серед друзів волонтерів їх сім’ї є люди різних прфесій: і вчителі, і лікарі, і учасники АТО, ї всіх їх об’єднує любов до природи, тварин, небайдужість.
Завдяки батькам і їх волонтерській діяльності, до цієї справи залучились і Даша із своєю старшою сестрою та вибрали спеціальність «Ветеринарна медицина».