Мати… Мама… Матуся… Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. Воно про найближчу, найдобрішу, найкрасивішу і наймилішу людину у світі. Її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах, материнська ласка гріє нас все життя аж до старості. Її створив Бог на цій землі для краси і щастя, щоб вона дарувала життя і була продовжувачем роду людського.
14 травня країна вшановує найрідніших людей на землі – матерів. Недаремно це свято відзначається весною, адже весна і є тією жінкою, яка голубом миру готова злетіти над Всесвітом і принести себе у жертовність задля кращого майбутнього свого роду.
Любі наші матері, ці слова присвячуються Вам:
Знай моя лебідко – ти найкраща
І нехай біжать – спішать роки
Твоя усмішка, любов твоя і ласка
Зігрівають серденько завжди.
Я тебе люблю так щиро, мамо,
Ангела твого я попрошу
Хай стоїть за твоїми плечами
Я буду молитися йому.
Щоб ти, рідна сотні весен жила
Усміхалася, життю раділа
Я ж до тебе ніжно пригорнуся
І скажу – люблю тебе матусю!