Я буду крізь сльози сміятись…

      25 лютого 1871 року народилася Леся Українка. Щороку в цю дату ми згадуємо талановиту поетесу, чий внесок в українську літературу неможливо оцінити. На її творах виросло не одне покоління українців, а її вірші настільки актуальні, ніби написані сьогодні.

      У творчій спадщині Лесі Українки – патріотична та любовна лірика, драми, поеми, збірки українського фольклору, публіцистичні твори. Леся не тільки писала власні твори, але й займалася колекціонуванням і збереженням творів народної творчості.

      Леся Українка писала на найрізноманітніші теми – про Україну,  природу, любов і мрії.

      До 154 – річниці з дня народження Лесі Українки гуртківці ”Чари рідного слова” провели літературну вікторину “Я буду крізь сльози сміятись… ”. Викладачка Світлана Стасюк наголосила, що дякуючи нашим захисникам і захисницям, ми можемо тут збиратися. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих героїв. Гуртківці поринули в світ поезії Лесі Українки. Вони показали свою любов і повагу до письменниці, читаючи поезії “Україно! Плачу слізьми над тобою…”, “Contra spem spero”, “І все – таки до тебе думка лине”, “Стояла я і слухала весну…”, “Мріє, не зрадь ” і багато інших. Хочеться відмітити таких гуртківців: Надію Домітраш, Вікторію Щербатюк, Марію Куцак, Тетяну Ахтемійчук, Соломію Фівчук, Ельвіру Бугайчук, Миколу Гишка, Яну Мазуряк. Івана Сабашевського, Максима Дробка, Павліну Чокан.  Було таке відчуття, що Леся Українка була серед нас  і підтримувала кожного. Життя Лесі було хоч і коротким,  але багатогранним і динамічним. “Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі?”