Традиційно, в четверту суботу листопада, в Україні відзначають пам’ятний день жертв Голодомору 1932-33 років.
Пам’ять людей про голодомор тривалий час каралась смертю. Важко було мовчати, але мовчали. Людську пам’ять було взято під конвой. На роки, на десятиліття… Довго чекали, але дочекались коли ожила, проснулась людська пам’ять, розверзлись її глибини і заговорили вуста тисяч, мільйонів свідків трагедії, віддаленої від нас десятиліттями.
З нагоди відзначення пам’ятної для українського народу дати, в нашому закладі було проведено тематичні виховні години, оформлено виставку тематичної літератури у бібліотеці коледжу “Забуттю не підлягає”.
22.11.2018 року в аудиторії № 24 відбулась година пам’яті по вшануванню безневинно померлих українців у 1932-1933 роках “Чорна сповідь моєї вітчизни”, яку підготували студенти В-32 групи під керівництвом викладачів історії Куспис Ольги Іванівни , та Карасьової Мар’яни Василівни. На заході були присутні голови циклових комісій гуманітарних та суспільно – політичних дисциплін – Пасічник Олександр Олександрович, ветеринарних дисциплін – Ласкович Іван Іванович.
Студенти переглянули документальні відео та фотоматеріали, що дали змогу унаочнити жорстокі факти із життя українського народу. В уяві кожного постали жахливі картини знущання над українцями: опухлі і змучені від голоду діти, зневірені та знедолені дорослі, люди похилого віку. Наприкінці заходу Карасьова Мар’яна Василівна попросила присутніх хвилиною мовчання вшанували пам’ять померлих 1932-1933 років. В цю мить кожен замислився про той непереборний жах, який охоплює людину в момент, коли дитина просить у матері їсти, а навіть малесенького шматочка хліба немає, про нестерпний біль від втрати рідних…
Звертаючись до молоді Куспис Ольга Іванівна закликала всіх зберегти пам’ять про трагічні сторінки історії нашої держави для майбутніх поколінь та запалити свічку пам’яті 24.11.2018 року о 16:00.
