28 вересня студенти «Економіко-правового» відділення і відділення «Агроземлевпорядкування» відвідали фортеці Кам’янця-Подільського та Хотина.
Екскурсію по місту провела екскурсовод Венгрова Ольга Іванівна, яка розпочала її з передмістя старої частини м. Кам’янець-Подільський. Перед старим мостом є невеличке озерце, в якому плавають білі та чорні лебеді. Помилувавшись озерцем та лебедями, рушили у старе місто. Екскурсовод поводила студентів вуличками Кам’янця, розповіла про історію міста, костелу, Старої фортеці. Підійшовши до замкового мосту, побачили гарний краєвид Старої фортеці, побудованої в ХІVстолітті литовськими князями Коріатовичами. Місце вибране ідеальне: з усіх боків оточене каньйоном річки Смотрич. Якщо з’являлось вороже військо, цей природний рів заповнювався водою (існувала спеціальна система шлюзів), і місто ставало абсолютно неприступним.
Із середини ХV по кінець ХVІІІ століття Кам’янець-Подільський перебував у складі Речі Посполитої. Багато разів фортецю штурмували козаки, але безуспішно. 1672 року завдяки величезній перевазі в артилерії замок-фортецю вдалося завоювати туркам. Вони господарювали в місті 27 років, зруйнували кілька християнських храмів, а у католицькому соборі влаштували мечеть. Мінарет цієї мечеті зберігся, він стоїть біля собору Петра й Павла, а його верхівку прикрашає статуя Богородиці.
1793 року, після другого поділу Польщі, місто увійшло до складу Російської імперії. Фортеця втратила своє оборонне значення, її почали використовувати як в’язницю. У ній відбував своє покарання відомий проводир селянського повстанського руху Устим Кармелюк. «Українському Робін Гуду» вдалося організувати втечу, але його впіймали і прикували до Папської вежі. Відтоді друга назва цієї вежі – Кармелюкова (в ній розміщена воскова фігура ватажка).
Насолодившись краєвидами Кам’янця Подільського, поїхали до унікальної історичної пам’ятки – Хотинської фортеці. У 2007 році її названо одним із семи чудес України. В 2002 році до 1000 ліття Хотина було введено в обіг ювілейну монету номіналом у 5 гривень із зображенням Хотинської фортеці.
Фортецю збудували в ХІVстолітті, коли Хотин перебував у складі Молдавського князівства. Товщина мурів сягає чотири метри, а висота веж – сорок метрів. Багато років Молдавське князівство перебувало у васальній залежності від Османської імперії. У фортеці розміщувався турецький намісник, у якого був навіть свій гарем.
1621 року під стінами Хотинської фортеці розгорілася вирішальна битва польсько-турецької війни. Важливу роль у ній відіграло військо запорізьких козаків під командуванням гетьмана Петра Сагайдачного. Битву було завершено мирною угодою, яка перешкоджала туркам захопити Поділля й рушити на завоювання Європи. Цим далеким подіям присвячено пам’ятник П. Сагайдачному, встановленому біля фортеці.
Хотинська твердиня бачила багато боїв. У ХVІІІ столітті її вкотре завоювали турки й зробили все можливе, щоб фортеця стала неприступною. Саме тоді навколо неї з’явилося зовнішнє кільце укріплень – Нова фортеця. Однак після російсько-турецької війни 1806 – 1812 років Хотин увійшов до складу Російської імперії. У фортеці розмістився російський гарнізон, було побудовано храм Олександра Невського, що зберігся донині. Невдовзі замок-фортеця втратив своє оборонне значення.
Тепер Хотинська фортеця належить історико-архітектурному заповіднику. Тривають реставраційні роботи. У кількох розчищених залах розміщені нові виставочні експозиції козацького періоду.На території фортеці проводяться фольклорні свята й фестивалі. А кінематографісти зняли епізоди стрічок «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Стріли Робін Гуда», «Захар Беркут», «Чорна стріла», «Д’артаньян і ти мушкетери» та ін..
Подорожуючи містами Кам’янець-Подільський та Хотин, студенти отримали багато знань з історії України, рідного краю і, зокрема, Козацької доби.
