Сліди, що залишаються назавжди

     У стінах Кіцманського фахового коледжу до Міжнародного дня  протидії булінгу практичним психологом Людмилою Худик було проведено арт-перформанс «Крихкість паперу». Захід був спрямований на запобігання булінгу та розвиток емпатії серед студентської молоді.

     Під час перформансу здобувачі освіти отримали просте, на перший погляд, завдання: взяти аркуш чистого білого паперу, який символізував людську душу — чисту, тендітну та незахищену. Психолог пропонувала студентам згадати ситуації агресії, образливі слова чи випадки ігнорування, і на кожне таке «слово-удар» міцно стискати папір.

     За лічені хвилини гладкі аркуші перетворилися на зім’яті паперові кулі. Найважливіший момент настав тоді, коли учасникам запропонували повернути паперу його первісний вигляд — розправити кожну складку, щоб аркуш знову став ідеальним.

     Здобувачі освіти побачили головне: як би сильно ми не старалися “вибачитися” чи розгладити папір, глибокі заломи та рубці залишаються на ньому назавжди.

     Цей візуальний досвід став потужним нагадуванням для кожного:

     Слова мають реальну вагу і можуть руйнувати внутрішній світ людини.

     Наслідки цькування не зникають безслідно після простого «вибач».

     Відповідальність за атмосферу в групі лежить на кожному, хто бачить несправедливість.

           Бережіть крихкість душі тих, хто поруч із вами!