ЗБЕРІГАЄМО ТРАДИЦІЇ

   Людина народжується, росте, розвивається. І в житті її надходить пора, коли природна потреба в спілкуванні, у самовиявленні і самоутвердженні набуває особливої загостреності. Настає час інтенсивного формування особистості — соціальної, емоційної та інтелектуальної зрілості.

    Упродовж своєї історії український народ створив цілу систему соціалізації молоді, виховання в неї високих духовних і громадянських якостей. Народна педагогіка виробила, зокрема, чимало форм гуртування молоді в товариства, братства, громади та інше. Подібно до того, як по великих містах влаштовувалися молодіжні клуби, звані бали тощо, в українському селі і містечку відбувалися свої цікаві традиційні зібрання молоді під назвами – вечорниці.

    Для проведення вечорниць дівочий гурт підшуковував простору, зручну хату самотньої бабусі, вдови. А відтак ішли дівчата до господині і просили дозволу «справляти в їх господі вечорниці». Після взаємної згоди господиню обраної хати молоді люди називали вже «вечорнична чи досвітчана мати».

    У великих селах, де було багато молоді, кожен куток мав свої вечорниці. Часто наймали і по дві (та більше) хати на кутку. В одній збиралася доросла молодь — «старші», а в другій — «менші». Залежно від розмірів помешкання в одну хату приходило від 5 до 15 дівчат, а парубків і більше.

     Маючи приміщення, парубки та дівчата готували перші вечорниці. Найбільше вирізнялися своїм змістом буденні і святкові. Основою буденних була робота (прядіння, шиття), хоч і тут не бракувало розваг. Як не бракувало ніколи в Україні пісень, дотепів, жартів при будь-якій гуртовій роботі (на толоках тощо).

    На святкових вечорницях молодь відпочивала, розважалася, зав’язувала стосунки. Музика, співи, танці, ігри, маскарад, ошатний одяг, спільна вечеря — все говорило про небуденність.

     Так і в гуртожитку Кіцманського коледжу в день святого Миколая відбувся вечір відпочинку під назвою «Вечорниці». Метою організаторів свята було познайомити молодь зі святковими традиціями наших предків, прищепити повагу та любов до свого народу, його історії, обрядів та звичаїв.  Студенти намагалися відтворити атмосферу, яка панувала на давніх українських вечорницях. Дівчата і хлопці одягнули національний одяг, адже вишиванки є символом ідентичності українського народу. Зал прикрасили у національному стилі. Лунала жвава музика, жарти, спів. Вечір надзвичайно сподобався всім і залишив приємні враження.

20181219_180601

20181219_180625

20181219_181328

20181219_181633

20181219_181741

20181219_181805

Comments are closed.