3 березня – день письменника. В цей день хочеться згадати чудову, талановиту людину, що більше, ніж чверть століття пропрацювала в нашому навчальному закладі. Чигрин Іван Іванович не був письменником. Але серед його чисельних уподобань та захоплень головним було написання поезії.
Чигрин Іван Іванович народився 2 вересня 1940 року у с. Тарасівці Чорнобаївського району на Черкащині. З дитячих літ увібрав у себе красу і традиції Шевченківського краю. Рано почав писати вірші і мріяв присвятити своє життя літературі. Проте доля розпорядилася по-іншому. Після закінчення семирічної школи навчався у Золотоношівському сільськогосподарському технікумі, а потім – у Київській сільськогосподарській академії, здобувши спеціальність «Вчений агроном». Далі працював на виробництві на підприємствах АПК. У 1973 р. закінчив педагогічний факультет названої академії та здобув фах викладача економічних дисциплін. Переїхавши на Буковину з 1973р. став працювати викладачем Кіцманського технікуму. А в період з 1993 по2008рр. очолював агрономічне відділення цього ж технікуму. Багато зусиль доклав для створення навчально-методичної бази відділення: забезпечення літературою, наочними посібниками, оформлення кабінетів. У 1994 році заснував землевпорядне відділення. Запросив на роботу викладачів землевпорядних дисциплін, що досі тут працюють: Козій Г.В., Козій О.В., Антощук Г.О..
На буковинській землі активізувалась творча діяльність педагога. Він пише вірші. Свої поезії друкує у різних газетах і журналах. Вони звучать у радіопередачах. На тексти поета місцеві композитори створили ряд пісень, які увійшли до репертуару співаків-аматорів і професійних виконавців.
У 2001р. вийшла друком збірка його поезій та пісень «Дивоцвіт» (ілюстрації до збірки намалювала Антощук Г.О.). Збірка складається з п’яти розділів:
– Душі і серця вічний дзвін;
-У храмі матінки природи;
– Любові ніжний дивоцвіт;
-На струнах арфи золотої;
– І сміх і гріх.
В них автор розповідає про свою любов до рідного краю, його неповторної природи, відкриває найпотаємніші куточки серця, а також намагається висміяти вади людської вдачі, які ще нерідко трапляються в нашому житті.
1970-2008рр. Іван Чигрин активно займався громадською діяльністю в Кіцманському районі: був членом районної організації «Просвіта» імені Т.Г. Шевченка, впродовж десяти років (80-ті рр..) очолював її, а також три роки (кінець 90-х рр..) керував районним Конгресом української інтелігенції. Чигирин І.І. завжди був великим патріотом України і любив рідну землю.
Його дружина, Чигрин Євдокія Іллівна 1943р.н., довгий час також працювала викладачем Кіцманського технікуму. Разом вони виховали двох чудових синів, які проживають нині в Києві.
Після виходу на пенсію Іван Іванович переїхав жити на Черкащину.
В статті використано матеріали книги Куспис Ольги Іванівни
«Від Кіцманської рільничої школи до Кіцманського технікуму».
Чернівці видавництво «Друк Арт» 2012, сторінки 268-269.